Корупційне «дно» скарбниці: як влада розірвала останні мільярди на підрядах перед повним банкрутством держбюджету

Система казначейських проводок «Spending» розкрила класичну ілюстрацію цинічного розпилу державних коштів під час фінансової кризи. Прем’єр-міністр та міністр фінансів Сергій Марченко офіційно оголосили про повне припинення капітальних видатків через порожню казну, а голова Бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа заявила про перенесення платежів на грудень. Проте аналіз останніх днів роботи скарбниці доводить головне: перед тим, як закрити кран для всієї країни, «свої» підрядники встигли викачати з бюджету останні рекордні мільярди.

Агонія бюджету: хто встиг висмикнути жирні транші напередодні повної зупинки?

З початку серпня до 18 вересня 2026 року через систему «Spending» пройшло 585 млрд грн. Навіть після виключення захищених статей (пенсій, податків, освіти та виплат ВПО) на користь різноманітних підрядів було спрямовано величезну суму — 78 млрд грн.

Коли уряд публічно заговорив про відсутність грошей через провал міжнародної допомоги (із запланованих $50,8 млрд Україна через невиконання антикорупційних вимог отримала лише близько $21 млрд), мало б настати негайне та жорстке затягування пасків. Проте на практиці відбувалося зовсім інше:

• Тиждень із 14 по 18 вересня продемонстрував різкий спад загальних платежів, але вибіркове фінансування «обраних» фірм тривало до останнього.

• 21 вересня система «Spending» показала абсолютний нуль. Але в попередні дні мільйонні потоки текли за чітко визначеними «адресами».

Кому дісталися «прощальні» мільйони?

Попри оголошений колапс, чиновницький аппарат встиг профінансувати кілька резонансних проєктів, які роками викликають чимало запитань у антикорупційників:

1. Захист енергетики на Вінниччині: Місцева Служба відновлення встигла перерахувати 173 млн грн ТОВ «Спецтехресурс» та ще 40 млн грн «Вінницькому облавтодору». У розпал кризи кошти на захист критичної інфраструктури освоюються за закритими процедурами, де контроль громадськості мінімальний.

2. Криворізькі дорожні пріоритети: Мерія Кривого Рогу оперативно переказала одіозній фірмі «Весташляхбуд» 152 млн грн за реконструкцію дороги по проспекту Університетському — об’єкт, який у час війни та дефіциту бюджету навряд чи є критично життєво необхідним.

3. Столичні полігони: Комунальне підприємство «Київспецтранс» перерахувало із київського бюджету 120 млн грн фірмі «Аріс-ком» на реконструкцію сміттєвого полігону в Підгірцях — ще один традиційний осередок багаторічних тендерних скандалів.

Корупційний діагноз: чому гроші зникають до настання «чорного дня»?

Ситуація з зупинкою капітальних видатків оголює головну проблему української державо- та бюджетобудови: криза б’є виключно по соціальній сфері, регіонах та чесному бізнесу, тоді як наближені до розподілу ресурсів клани намагаються встигнути «освоїти» залишки.

Затримка західних мільярдів через саботаж антикорупційних реформ та провал євроінтеграційних законів подається владою як форс-мажор. Проте реальність виглядає інакше: поки держава залишається без грошей на критичні потреби через власну бездіяльність та корупцію у вищих ешелонах влади, останні ресурси бюджету спрямовуються на вигідні для зацікавлених осіб підряди. А потім кран просто закривають — до наступного траншу, який знову ризикує розчинитися у тіньових схемах.