Золоті флакони під прикриттям релокації: як бізнесмен із Харкова Олексій Ільїн будує мільйонну імперію у Стрию на тлі дефіциту ринку та державних грантів

У 2023 році Олексій Ільїн запустив власне виробництво косметичної тари, але не в рідному Харкові, а за 1000 км на захід від нього — на Львівщині, у місті Стрий. Поява росіян на околицях рідного міста не злякала підприємця, а лише простимулювала ще активніше розгортати власну справу — бізнес на невеликих пластикових пляшечках для косметики.

«Релокація виробництва забрала шалену кількість часу, енергії, сил», — зітхає Ільїн, власник компанії Milliform. Його фірма вже 10 років постачає вітчизняним косметичним брендам важливі товари: флакони, баночки, розпилювачі та багато іншого. Спочатку це був суто імпорт з Китаю, але тепер Ільїн значну частину цієї продукції виготовляє в Україні самостійно. Справа стосується дрібниць, проте сукупний дохід Milliform за минулий рік склав понад 140 млн грн, а за перше півріччя 2026 року зріс ще на 28%.

Зрив харківських планів та вимушений релокейт

Спочатку плани у бізнесмена були кардинально іншими — започаткувати власне виготовлення тари у Харкові, де він володів будівлею на 3,2 тис. кв. м, у якій залишалось закінчити інженерну частину реконструкції. Ільїн навіть встиг замовити обладнання з Японії та Китаю, яке мало випливти в березні 2022-го. «Близько $0,5 млн я на той момент вклав лише у приміщення, а загалом усе обійшлося приблизно у $1 млн, — уточнює Ільїн. — Але почалась повномасштабна війна, і ми все поставили на паузу».

Перший день великої війни він зустрів у Львові, де шукав складські приміщення. За три тижні пішли перші дзвінки від клієнтів із проханням відвантажувати товар. «Це було так дивно: війна, по Харкову ще диверсійні групи бігають, а люди просять відвантажувати товар», — згадує підприємець. Вирішальний момент настав у травні 2022 року під час зустрічі в кав’ярні на Площі Ринок у Львові: зважаючи на «космічні» орендні ставки у Львові, компанію вирішили повноцінно перевезти до Стрия. Саме туди прибуло замовлене на Далекому Сході обладнання, і в червні 2023 року виробництво запрацювало.

Від перепродажу парфумів до власної пакувальної монополії

Ільїн також володіє компаніями «Парфумер» (заснованою 26 років тому) та «Парфумерна долина». Milliform з’явилась у 2016 році як відповідь на запит ринку, коли українські виробники почали витісняти російських та білоруських конкурентів. Зрозумівши, що відвідувачі профільних виставок посилено цікавляться зразками тари, він запустив торгівлю імпортом, а у 2021 році замислився про власні верстати.

Оскільки дозатори та скляні флакони на 99% завозяться з Китаю через складність конкуренції, Milliform сфокусувалася на найпопулярнішій позиції — косметичних PET-пляшках об’ємом від 15 мл до 500 мл.

• На початку в Стрию запрацювала одна видувна машина вартістю понад 200 тис. євро (разом із формами — 300 тис. євро).

• Зараз працюють три японські агрегати, які випускають 1,8–2 млн флаконів на місяць, а підприємство завантажене на 90%.

• Восени очікується надходження п’ятої машини, що дозволить наростити потужності до 5 млн одиниць на місяць до кінця наступного року.

Мільйонні інвестиції, державна підтримка та плани до 2027 року

За словами Ільїна, лише в інфраструктуру — охолодження, компресорні системи та труби — вже вкладено близько 35 млн грн, а до кінця року буде додано ще 15 млн грн. Тобто близько 1 млн євро цьогоріч піде виключно на інфраструктуру. Компанія використовує японське обладнання, яке відразу видає ідеально гладкі флакони без подряпин, що є критичним для косметичного сегмента.

Аналітики та представники галузі оцінюють компанію як дуже перспективну через дефіцит косметичної тари в Україні. Частка Milliform на ринку оцінюється у 10%, а серед її клієнтів — понад 90% українських виробників парфумерії та косметики (зокрема компанії Selan, Mr.Scrubber, Hollyskin, Solident, Barber Blend).

Бізнес-план підприємця розписаний до кінця 2027 року: кількість видувних машин має зрости до 8, а термопласт-автоматів для виготовлення кришечок — до 10 одиниць. Загальний обсяг інвестицій сягне 5 млн євро. Фінансування здійснюється за рахунок реінвестування прибутків (2–3 млн грн щомісяця), банківських кредитів, а також залучення засобів державних грантів.

Про строки повернення таких колосальних інвестицій засновник каже з усмішкою: «Боюсь, якщо все порахую, то виявиться, що немає сенсу все це вкладати, а краще десь пити коктейль на пляжі».